Митарства душі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Митарства душі
Записано в: у с. Крестівці Маріупольського пов. Катеринославської губ.
Дата запису: 1904
Записувач:
Записано від: від В. Кропиви
Жанр: легенда
Опубліковано в: Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990
[[Зображення:|180px]]


Великий гріх за душогубство, злодійство, за блуд, за найпаче а блуд брата з сестрою, батька з дочкою або кума з кумою.

Великий гріх і тому, хто зневажає неньку. Як помре людина, то душа сорок днів лишається на землі і сорок днів поневіряється, поки пройде двадцять митарств, Тільки не всяка душа дійде до Бога на двадцяте митарство!

Грішну душу супроводжують два янголи, а третій — диявол, Той янгол, що жив на землі, веде душу з правого боку і несе книжки про добрі діла. Той, котрого Бог послав з неба за душею, веде з лівого боку. А сатана ззаду несе двадцять книжок, де списані гріхи.

На однім митарстві питають про душогубство, на другім — про блуд, на третім — за гріх проти батька-неньки, на четвертім про злодійство, а далі — про всякі інші гріхи. На кожнім митарстві диявол вичитує, чим душа грішна, а янголи - про добрі діла.

Душі душогубів, блудників, злодіїв і за гріх проти матері рідко випускаються з кігтів лукавого. Будуть там вони сидіть до страшного суду або поки хто з родичів не одмолить гріхів.

Тепер, кажуть, у пеклі тільки один Іуда зостався, а останні Душі, які були, Христос повипускав на волю тоді, як сам воскрес із мертвих. Сидить, кажуть, окаянний Іуда в пеклі, на дверях, і все трусить тією калиткою з грішми, за які продав Христа.

Тяжко буде грішним на страшнім суді! Хто коней крав, стоятиме перед ним цілий табун. Буде він водити їх та вертать хазяїнам, а ті скажуть:

- Нащо вони тепер нам? Багатій сам.

Xто кому мішок борошна не віддав, буде носить у зубах і просить:

— Візьми! — Найдо воно мені, — відповість той, що позичав.— Носи, коли треба.

Душогуби, блудники, великі злодії і ті, котрих прокляла мати, підуть у пекло на вічну муку, і за ними Іуда зачинить двері.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).