Мишача рада

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мишача рада
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніші будуть.

Не довго тішились – господиня придбала собі другого. Сей зараз забрався до мишей; що котру зловить – то й задушіть! Настав великий переполох між мишами.

“Новий кіт! Новий кіт! – закричали гуртом. – Треба його конче позбутись, бо ні одна не лишиться живою”.

“Але як стратити його?” – закричали одні.

“Я пораджу, - сказала маленька. – Прив’яжімо йому до шийки дзвіночок, тоді будемо чути, як він біжить; от і повтікаємо”.

“Дуже добра рада”, - сказали другі і почали з утіхи скакати.

“Але ж котра завісить котикові дзвіночка на шиї?” – спитала одна мишка.

Усі поглянули одна на одну і замовкли: не знайшлась така відважна.

А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить мишей одну по одній.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).