Молодик/II/Думка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молодик. Частина II (1843
Тарас Шевченко
Думка
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів. • Існують інші версії цієї роботи: Тяжко-важко в світі жити

Тяжко-важко въ сви́ти жити
Сироти́ безъ роду;
Нема куды прихилиться , —
Хочь зъ горы та въ воду!
Утопився бь молоденькій,
Щобъ не нудить сви́томъ;
Утопився бъ; тяжко жити,
И нема де ди́тись.
Въ того доля ходить полемь,
Колоски збирае;
А моя де-сь ледащиця
За моремь блукае.
Добре тому богатому:
Его люди знають; —
А зо мною зостри́нуться, —
Мовъ не добачають.
Богатого губатого
Ди́вчина шанує;
Надо мною, сиротою,
Сміється, кепкує.
«Чи я жъ тоби́ не вродливый;

Чи не въ тебе вдався;
Чи не люблю тебе щиро;
Чи зъ тебе сміявся?
Люби жь соби́, мое сердце,
Люби, кого знаешь,
Та не смійся надо мною,
Якъ коли згадаешъ.
А я пи́ду на край сви́та....
На чужій сторонци
Наийду красчу, або згину,
Якъ той листъ на соньци́.
Пи́шовь козакъ сумуючи,
Ни́кого не кинувъ,
Шукавъ доли́ въ чужи́мъ поли́,
Та тамъ и загинувъ.
Уми́раючи, дивився,
Де сонечко сяе....
Тяжко-важко уми́рати
У чужому краю!

Т. Шевченко.

Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.