Моєму краю/До В. Б.
Зовнішній вигляд
◀ Ой піду я на шляхи широкі | Моєму краю До В. Б. |
Менї байдуже ▶ |
|
XXII.
До В. Б.
Вас повести в мій рай, рай моєї душі,
Увілляти у серце вам віру,
Вам, що прагнули бачить щасливим свій край,
І зустріли недолю й зневіру;
Вас, пів-мертві, нещасні, самотні й смутні,
Що хотїли узріть в промінистім огнї
Наше слово палке незалежним,
Вас повести до щастя — ось мрія моя,
Що змагається з горем безмежним!…
Море темряви вколо лютує й гуде,
Буйний вітер лїтає свавільно…
Хто запевнить мене, що нас смерть усїх жде?
Я не вірю й не вірити — вільно!…
Я прозріла давно!… І для нас, бачу я,
Ще за хмарами сонце не згасло,
Вже зібралось до купи народня сїмя,
Залунало відродження гасло!…
Що для сміливих духом змаганнє і мла?
Що всї блескавки темного неба?
Що до гнїву нам хвиль, коли думка пала!?
Що до ночі, як сонця нам треба!?…