Моєму краю/Дума засланця
| ◀ Памяти Павла Грабовського | Моєму краю Дума засланця |
Відповідь засланцям ▶ |
|
XI.
Дума засланця.
…Шумлять ялини…
З їх вічним шумом
Не змога спати
Журливим думам…
Там край десь рідний
В степах нудьгує,
А тьма Іудів
Усїм торгує:
Торгує словом,
Торгує духом
І суд вчиняє
Над вільним рухом;
Гілки зелені
Зіма зірвала,
Квітки хороші
В снїги заслала…
І тільки згадка
Живе по лїтї…
А що ж зосталось
По гарнім цвітї?
Ви де подїлись,
Кохані друзї?
Хоч згук подайте
У темнім лузї!…
Стоять ялини, —
Шумлять по цвітї,
„Він вмер!“ співають…
— Нї, — жив!! — На світї!!
Ще чути стукіт
Свобідний серця,
В борцях за волю
Ще досить герця!
Не спинить вітер
Зімовий руха,
Не вгасить світла,
Не вгасить духа!…
…Шумлять ялини,
І в співі шума
Лїта на волї
Свобідна дума…