Нариси з історії Північної Буковини/I/Стародавні мисливці

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Землі Середнього Подністров’я та Верхнього Попруття були освоєні людьми ще на початку кам’яної доби, в ранньому палеоліті. Виявлені на Дністрі найдавніші сліди людської культури (с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області, с. Лука Врублівецька Хмельницької області, с. Вихватинні Рибницького району Молдавської РСР та ін.) належать до так званої ашельської епохи (приблизно 300—100 тис. років)—часу великого розселення людей в Європі.

Первісні мисливці поселились на берегах Дністра і Пругу, що були багатими на мисливські угіддя та кремінь — основний матеріал для виготовлення знарядь праці у палеоліті, коли туї панував теплий благодатний клімат. Вони залишились тут і г період великого похолодання в Європі, коли її північну части ну вкрили величезні льодовики, а в Середньому Подністров’ї панував холод[1].

Відомими пам’ятками льодовикового періоду є стоянки мисливців на мамонта у с. Молодове Сокирянського району. На них розкопані найдавніші в нашій країні житла, збудовані по над 40 тис. років тому. Це були овальні за планом будівлі, каркасом яким служили дерев’яні жердини, похило вкопані в землю по краю підлоги житла і зведені докупи над його серединою, їх вкривали шкурами тварин, а внизу привалювали великими кістками мамонта. На долівці жител виявлені рештки вогнищ, якими обігрівали приміщення[2].

Одне з розкопаних в Молодовому жител складалося з двох камер, що призначалися окремо для жінок і чоловіків[3]. Це характерно для родового ладу, коли шлюб між кровними родичами заборонявся і чоловіки були відділені від жінок. Таким чи :ом, матеріали Молодовської стоянки свідчать про поступовий перехід від дородового суспільства, коли люди жили, за визначенням В. І. Леніна, первісним людським стадом[4], до родового матріархального ладу, розвиток якого припадає на пізній палеоліт. Родова община об’єднувала кровних родичів і була порівняно з первісним людським стадом більш згуртованим виробничим колективом.

У пізньому палеоліті (приблизно 40—10 тис. років тому) щільність заселення території значно зросла. Мисливці вели иапівосілий спосіб життя. На їх стоянках, розкопаних у Бабині, Вороповнці, Оселівці, Атаках, Кормані та Молодовому (вони розташовувались па правому березі Дністра в межах Кельме-нецького і Сокирянського районів), виявлені залишки постійних (зимових), трохи заглиблених в землю та недовгочасних (літніх) куріиеподібних жител типу переносних чумів[5]. У них знайдено багато крем’яних та кістяних знарядь прані і кісток тварин, на яких полювали в пізньому палеоліті. Підраховано, що мисливці Подністров’я тоді полювали не менш як на 25 видів диких тварин (мамонтів, північних оленів, диких коней та ін.) і в господарстві застосовували понад 100 типів знарядь з кременя (списи, дротики, скребачки, ножі та ін.) та кісток (гарпуни, кайла, молотки, голки-дротики) та ін.

Колективне полювання здійснювалося головним чином заради м’яса, яке було основною їжею людей палеоліту. З шкір тварин виготовлявся хутряний одяг, з кісток і рогів — знаряддя праці та побутові вироби, а багаті на жир кістки служили паливом. Певну роль у господарстві відігравало і збирання рослинної їжі. Наприкінці пізнього палеоліту почало розвиватись рибальство.

Зразки первісного мистецтва населення пізнього палеоліту представлені знахідкою у Молодовому кам’яної фігурки жінки-матері, символ якої пов’язаний з ідеологією матріархально-родового ладу, з усвідомленням людьми їх кровних зв’язків. Значний інтерес являють собою знайдені в Молодовому і Атаках інструменти типу флейт з рога північного оленя. Цс найдавніші музичні інструменти, виявлені на території СРСР.

3 закінченням льодовикового періоду настала нова епоха господарського та суспільного розвитку—мезоліт (приблизно VIII—VII тисячоліття до н. е.). Основним об’єктом полювання в цю епоху стають північні олені. Полюючи на них, мисливці часто змінювали місця своїх стоянок. Тому довготривалі стійбища пізиьопалеолітичних мисливців зникають, і їх місце заступають короткочасні стоянки з жител легкого типу (куренів). Вони, наприклад, виявлені в Молодовому, Атаках і Оселівці[6].

За мезоліту далі зростала густота населення, кількість диких звірів зменшувалась, тому в господарстві більшу роль почали відігравати збиральництво та рибальство. Але й вони не змогли задовольнити всіх потреб в їжі. Це примусило стародавніх мисливців перейти від привласнювальних форм господарства (полювання, збиральництва і рибальства) до відтворювальних (землеробства і скотарства). Започаткувалося штучне розведення тварин. Але розвиток нових форм господарства припадає на наступну історичну епоху — неолітичну (VI–IV тисячоліття до н. е.).

——————

  1. Черныш А. П. Ранний и средний палеолит Поднестровья. М., 1965, с. 20.
  2. Черниш О. П. Палеолітична стоянка Молодове. К., 1961, с. 15—2
  3. Черныш А. П. Ранний и средний палеолит Поднестровья, с. 124.
  4. Ленін В. І. Повне зібр. творів, т. 35, с. 93.
  5. Черныш А. П. Поздний палеолит Среднего Поднестровья. М, 1969, с. 16-39
  6. Стародавне населення Прикарпаття і Волині. К., 1974, с. 75—88.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.