Народныя южнорусскія сказки/1/26
| ◀ 25. Коза-дереза | Народныя южнорусскія сказки Выпускъ 1 26. Въюн и щука |
27. Горобець та билина ▶ |
|
26.
ВЪЮН И ЩУКА.
Колись щука застукала въюна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Ото він бачить це горе, тай каже: «чи ви, паніматінько, сповідались?» А вона каже: — «Ні.» — Тоді він каже йійі: «Идіть же я вас висповідаю, а тоді мене и 'зісте.» Вона його питає: — «А деж ти мене висповідаєш?» — Він: «Тут єсть и церковця.» — Ото вона и послухала його, тай идуть у двох до тєі церковці. Він йійі привів до ятера, тай каже: «Идіть за мною». Вони улізли у ятір, — та вже и не вилізе, въюнові сімнадцятеро дверей у тім ятері, то він зараз и виліз, — то тоді бігає кругом ятера, тай каже йійі: «Сиди, святоша, поки прийде рибалка міхоноша.»
(Записана въ Уманскомъ уѣздѣ, Кіевской губ., передалъ А. Петруняка.)