Народныя южнорусскія сказки/1/27
| ◀ 26. Въюн и щука | Народныя южнорусскія сказки Выпускъ 1 27. Горобець та билина |
28. Хазяйство ▶ |
|
Злетів горобець на билину, каже: «Поколиши горобця-доброго молодця!» Каже: — «Не хочу!» — «Підіть, каже, по козу: нехай коза йде билини гризти, бо билина не хоче поколихати горобця-доброго молодця.» Каже й коза: — «Не хочу!» — «Идіть по звіра: иди, звір, козу йісти, — коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихати горобця-доброго молодця.»[1] Звір каже: — «Не хочу!» — «Пійдіть, люде, вовка бить, — вовк не хоче кози йісти, а коза — билини гризти, а билина не хоче колихать горобця-доброго молодця.» Люде кажуть: — «Не хочемо!» — «Идіть же, каже, по Татар. — Татари, Татари! идіть людей рубать, — люде не хочуть вовків бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза — билинки гризти, а билина — поколихать горобця-доброго молодця.» Дак и Татари кажуть: — «Не хочемо людей рубать;» а люде кажуть: — «Не хочемо вовка бить;» а вовк каже — «не хочу кози йісти;» а коза каже — «не хочу я билини гризти;» а билина каже: — «не хочу я колихать горобця-доброго молодця!» — «Ступай, каже, по огонь, — бо Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця.» Дак и огонь каже: — «не хочу!» — А він каже: (Бачте, присудникам вже свойім.) «Иди по воду. — Иди, вода, огню тушить, — бо огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця.» Дак и вода каже: — «Не хочу!» — «Иди по волів. — Воли, воли! идіть, воли, води пить, — бо вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця!» Дак и воли не хочуть. — Дак він каже (горобець): «Идіть по довбню, — нехай иде волів побить, — бо не хочуть води попить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця!» Довбня каже: — «не хочу!» — Идіть, черви, довбню точить, — бо довбня не хоче волів побить, а воли не хочуть води пить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина — поколихать горобця-доброго молодця!» Черви не хочуть. — «Идіть, каже, по курей. — Идіть — идіть, кури, червей йісти, — бо черви не хочуть довбні точить, а довбня не хоче волів бить, а воли не хочуть води пить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця!» Дак и кури кажуть: — «Не хочем!» — «Підиж, каже, до шуляка: иди, шуляче, курей хватать, — бо кури не хочуть червей йісти, а черви не хочуть довбні точить, а довбня не хоче волів бить, а воли не хочуть води пить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче Татар палить, а Татари не хочуть людей рубать, а люде не хочуть вовків бить, а вовк не хоче кози йісти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця-доброго молодця!»
Шуляк до курей, а кури до червей, а черви до довбні, а довбня до волів, а воли до води, а вода до огню, а огонь до Татар, а Татари до людей, а люде до вовка, а вовк до кози, а коза до билини, а билина тоді:
«Ко-о-о-лих, ко-о-о-лих,
Батьку його ст-о-о-о лих!»
(Записана въ г. Полтавѣ, по Кобищанахъ.)
- ↑ Примѣчаніе разказчика: „Все за горобця позов.“