Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина/Матеріяли, що вживають їх на мальовання
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ III. Мальовання на стінах усередині хати | Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина IV. Матеріяли, що вживають їх на мальовання |
V. Види настінного мальовання ▶ |
|
|
«Квітчають» свою хату, себто розмальовують її, найчастіш молодиці, рідше — молоді дівчата; трапляються, що й жінки дозрілішого віку прикрашують свою хату мальованням, а по селах, де мальовання переводиться або вже геть перевелося, славу вмілих виконавиць нераз мають старезні баби. Щоб до малювання бралися чоловіки, трапляється дуже нечасто.
Селянки-художниці здебільша зовсім неписьменні, ніде не вчилися, рідше малописьменні. З молодих дівчат цікавляться й малюють тії, що або й трохи до школи не ходили, абож училися дуже недовго, одну зиму, напр. Хто закінчив школу — не малює зовсім і не цікавиться тим малюванням.
У виборі фарбовин, як і в заміні одного роду фарб на інші, українка-малярка лишається вірна давнім традиціям українським: по глухих селах, загублених десь у степу, далеко від міст — так мов би ми вглиб давніх часів віддалялись — бачимо, як українка вживає на своє малювання різнобарвних глин; а їх українці віддавна собі вподобали. Абож вона дає свою барвисте мальовання рослинними фарбами, соком з трав, ягід або квіток. І подібно, як пізнішими часами в XIX ст. у тканих килимах ніжні рослинні фарби замінено на яскраві анілінові, так само і в малюванні анілінові фарби мало не зовсім витиснули й рослинні, і фарби з різнокольорових глин (земляні фарби) по селах недалечко міст.
Є тепер села, де один ґатунок фарб витискає інший; цей переходовий момент дає мальовання мішаних фарб: глиняних, рослинних і анілінових (Капулівка, Олександрівка)[1].
І як на гаптування золотих та срібних ниток уживано, так для мальовання по деяких селах користуються з бронзоного золота та срібла. Та хоч би яких фарб уживала українка - художниця на Дніпропетровщині, вона здебільше з кольорової плями виходить, а не з лінії, а кольорові плями залежно від різних фарб дають різні ефекти мальовничі: то блідоніжні кольори, виконані соком З ягід або квіток, то інтенсивні й разом з тим лагідні барвні ефекти глини, то мальовання, що вбирають очі яскравими ефектами аніліну, а сполучення їх із золотом і сріблом бронзи справляє, вражіння дивовижної розкоші. Поминувші ці відміни в самій силі, соковитості кольорової плями, мальовання дає велику стилістичну різноманітність у різних художниць. Це залежить від неоднакового готування фарб, різного сполучення їх, од відмінності! в інших технічних способах.
Одна видобуває, в аніліну тільки фарби тьмяні, — інша доходить ефектів, що наближаються до tempor’i! (темпори).
Одна, глиняних фарб уживаючи, дає площі заспільної заливи, — інша, працюючи з аніліном, дає ніби ефект моделювання, накладаючи мазки згущеної фарби.
Одна, працюючи пензликами, щіточками, дає мотиви з контурами цілком означеними, — інша, працюючи ганчіркою замість пензлика, дає суто імпресіоністичні кольорові плями з химерними контурами, з невиразними обрисами.
Одна, вживаючи бронзи, немов би золоті та срібні бліки поміж інших кольорових плям укроплює, — інша дає великі золоті й срібні поверхні, вкриваючи ними вже забарвлені мотиви.
Одна, по ґрунту стіни працюючи, дає мазки широкі, вільні, що наближає їх до монументального малярства, — інша, працюючи на папері, дрібно, ретельно всі деталі розроблює, дає за малим не мініятюрову техніку.
Одна трактує рослинні мотиви, як форми геометричні з необразотвірним кольоруванням, інша дає мотиви, що в них легко пізнати живу квітку романчика, гвоздик, троянду натурального забарвлення. Звичайно селянка - українка, по білому, невтральному тлі малюючи, користує 3 усієї своєї налети для кожного мальовання і тільки зрідка трапляються такі, що свідомо обмежуючи пістряву різнокольоровість, з цілої своєї палети дві-три фарби вибирають і ними дають усе мальовання. Коли ж працюють на кольоровому тлі, це тло визначує вибір фарб.
Палета, звичайна для тих, що аніліновими фарбами працюють: зелена, червона, рожева, синя (фіалкова) й жовта.
Малюючи глинами, вони вживають глини білої, червоної та глини жовто - цинамонових відтінків.
Тим часом як анілінових фарб уживають тільки в чистім вигляді, працюючи глинами широко практикують змішування[2].
Змішуючи червону глину з білою, мають рожеву фарбу.
Змішуючи червону глину з сажею або товченим деревним вуглем, здобувають бурі відтінки.
Змішуючи білу глину з сажею або деревним вуглем, здобувають фарбу сіро-синіх відтінків.
Зелену фарбу, працювавши глинами та рослинними фарбами, здобувають із бур'я нового соку, най частіш — пасльону.
Рослинні фарби добувають, вичавлюючи сік із ягід та квіток:
З вишні, шовковиці, кручених паничів, царської борідки, сояшникових пелюсток.
Селянки, що працюють рослинними фарбами, вживають і глин.
Глину розтирають звичайно на порошок і розводять у черенках на воді.
За зв’язну речовину і для анілінових фарб, і для глин править жовток яйця, часом молоко.
Пензлики (щіточки) па малювання селянки роблять самі, найчастіш із лошачої шерсти — жмут її вони прив’язують до палички. Коли накладають фарбу на ширші смуги (напр., підводячи), то користують з більших купованих щіточок - квачів. Іноді замість щіточок уживають ганчірочки — нею дають кольорову пляму, найчастіш — пляму квітки.
З допомічного приладдя вживають: шнура, пофарбованого деревним вуглем; ним відбивають лінії облямовання, з нього таки роблять штучний цнркель, що ним відзначають лінію кола; на це саме вживають інколи округлої посудини.
Зрідка, а все ж доводилося натрапляти на вживання трафаретів для мотиву рожиць різної подоби; ці трафарети селянки теж роблять самі, вирізуючи їх з картоплини.
Оце — те нескладне приладдя й нехитрі фарби, що, ними послугуючися, творча сила українки - селянки доходить часом чарівних мальовничих ефектів на стінах своєї хати, уміло корнстуючи з того прегарного ґрунту, що дають ці стіни, побілені зокола Н усередині.
Звичайно фарби мальований в хаті виблискують своєю свіжістю, бо його поновлюють здебільше 4 рази на рік: узимку, напровесні, в початку літа й восени (на різдво, Великдень, зелені снята й покрову).
——————