Перейти до вмісту

Наша пісня (1917)/Розвивай ся, ой ти, старий дубе

Матеріал з Вікіджерел
Наша пісня
Розвивай ся, ой ти старий дубе
(народна пісня
аранжування Віктора Матюка
)
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Розвивайся, ой ти, старий дубе
Вецляр: Видавниче т-во ім. Б. Грінченка, 1917
Розвивай ся, ой ти, старий дубе.

Maestoso.

Народня пісня.
Гармонїзував Віктор Матюк.
 

\relative c' {
<<
\new voice="Song" {
 \autoBeamOff
 \omit Score.BarNumber
 \dynamicUp
 \time 2/4
% 1
e4\f a4^> | a4^> a4^> | g8 fis8 g8 a8 | e4 e4 | e4 gis8[e8] \break % 1
% 2
\hide Score.Clef \hide Score.KeySignature
a4.^\markup {\italic \bold "sfr"} e16([fis16]) | g8\f\>([fis8 g a])\! | e2 |
<< { s4 \afterGrace e'8 e8 } \\ { \dynamicUp e4^>\f e4 } >> |
d4 f4 \break
% 3
e8 d c b | a4 \stemUp c4 | b4 \stemNeutral e4 | e8([d c]) b8\> | a2\! \break
% 4
\stemUp a8\<([b8 c d])\! \stemNeutral |
<< { s4 \afterGrace e8 e8 } \\ { \dynamicUp e4^>\ff e4 } >> |
d4 g8->([f]) | e8 d c b \break
% 5
a8([e'8 c8]) \once \stemDown a8 | b4\< e\! | e8([d c]) b8 | a2\> | a4\! r \bar "|."
}

\new Lyrics \lyricmode {
 \set associatedVoice = #"Song"
 \override LyricText.font-size = #0
Роз -- ви -- вай ся, ой8 ти8
\override LyricText.self-alignment-X = #LEFT
старий4 _дубе,2 _завтра2 мо4. -- роз8
\override LyricText.self-alignment-X = #0
бу2 -- -_де. Ви4 -- би -- рай ся,
\once \override LyricText.self-alignment-X = #LEFT моло --
дий8 ко8 -- за4 -- че,
\once \override LyricText.self-alignment-X = #LEFT завтра2
по_-4. -- хід8 бу2 --
-_де.2 Ви4 -- би4 -- рай ся, мо8 -- ло -- дий ко --
за4. -- че,8
\once \override LyricText.self-alignment-X = #LEFT завтра2
по_-4. -- хід8 бу2 -- -_де.
}
>>
}
 

2. Я морозу тай не бою ся, завтра розвину ся,
Я походу тай не бою ся, завтра виберу ся (2)

3. Ой розвив ся тай у край дороги та дуб зелененький,
Виїжджає тай з України козак молоденький. (2)

4. Ви, галочки-сизоперочки, підійміть ся в гору,
Ой ви, хлопцї, славні Запорожцї, вернїть ся до дому. (2)


5. Ой раді б ми тай підняти ся, — туман налягає;
Ой раді б ми тай вернути ся, — гетьман не пускає. (2)

6. Не так гетьман, та не так гетьман, як гетьманськая мати,
Хоче нами, нами козаками, — врагів звоювати. (2)

7. А ми врагів тай не звоюєм, тільки роздратуєм,
Тільки нами, нами козаками, Дунай загардуєм. (2)