Нотатки мандрівника/Культурно-творчі сили

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КУЛЬТУРНО-ТВОРЧІ СИЛИ.

Оскільки Чехія в свій „австрійський“ час ішла по культурному шляху вперед принаймні в літературі, музиці й навіть театрі, остільки з часу створення „власної“ держави вона поволі сунеться назад… Ліві громадяни це пояснюють тим, що „держава“ втягла багато культурних сил до державної роботи. (Кажуть, що один гарний поет Махар став чудовим інспектором армії).

Цей занепад було константовано і в Німеччині. З часу заснування „Республіки“, потенціяльні, творчі сили, оминувши буржуазію, пішли до революційного пролетаріяту Це був час гри в комунізм. Але згодом, коли держава почала стабілізуватися, — посади, й взагалі все те, що звязано із стабілізацією, перетягли від робітництва чимало цих культурників.

Правда, тут у Чехії зародилися нові, молоді угруповання, але вони доки що не чітко уявляють ролю мистецтва в класовому суспільстві.

Виховані на модернізованій французькій літературі серед дрібно-міщанського оточення, ці молоді угруповання боролися між двох сил: „французьким впливом і комуністичною інтуїцією“. Врешті оточення перемогло й молода генерація вдарилася в футурізм власного виробу, йдучи до дадаїзму.

Таким чином молоді сили одірвалися від класових завдань. Забули, кому повинна служити їхня творчість і почали творити революційну форму без класового змісту, без пролетарсько-класової лінії.

У Празі, крім тих, що туманили своєю плутаною ідеологією молодшу генерацію, є ще окремі пролетарські творчі одиниці, як Гора, Горжейші, Нейман, Майорова, Броніслав, що не звязані ні з якими угрупованнями…

В останні часи ці поодинокі творчі сили об'єднані однією метою: через класове мистецтво — організація мас — з'єдналися й утворили групу, до якої приєдналися й такі наукові сили, що стоять на пролетарсько-класовій позиції, як відомий цілій Европі професор Неєдлі, знавець мистецтва й музики, та філолог проф. Мотезіус, що взявся перекладати на чеську мову пролетарські твори національних класових літератур Союзу Радянських Республік.

Крім цієї групи — варта уваги група молодої генерації „Дев'ять сил“. За ватажків цієї групи можна вважати архітекта Тайга й поета Зайферта.

Це одна з тих груп, що вдарилася в своєрідний футуризм з перемішкою дадаїзму, запозиченого від різнобарвної французької літератури.

Ця група, чи її окремі особи, кидають гасла конструктивізму як основи доцільности. Своєю ревізією одного з найкращих пролетарських письменників небіжчика юлькера, твори якого просякнуті глибокою класово-пролетарською ідеологією й відповідним змістом, — ця група якраз відкидає цей зміст — даючи пошану самій лише формі не белетристичних, а поетичних його творів. Не дурно-ж ця група складається з поетів, юнаків-експериментаторів.

Свовю позицією вони нагадують нам колишніх українських аспанфутів…

Але життя йде своїм шляхом і майбутнє з них візьме своє…