Нотатки мандрівника/Музейні „цінності“

Матеріал з Вікіджерел
Нотатки мандрівника
Ол. Досвітній
Музейні „цінності“
Київ: Книгоспілка, 1929
МУЗЕЙНІ „ЦІННОСТІ“.

Ми згадували про те, що чехам, за державними справами, нема часу воловодитися з культурою. Ще-б пак: тут тобі треба випробувати на угорських селянах налиті оловом ціпки, що прислала Америка для „аналізи“ (адже чехи, добрі експерти, мають над ким випробовувати), тут тобі безперестанні наїзди французьких друзів у справі державної ревізії де-яких пактів угоди… тут тобі клопоти над транспортуванням робітників до Франції, а до того ще ціла низка комбінацій, щоб знизити платню робітникам… Турбот-турбот!… Чи-ж є час на творення якоїсь там культури…

Хіба дивно буде після цього, що найкращий театр в Чехії це німецький, що хоч і бабрається в тисячилітньому минулому Хіни й виколупує скарби дивацьких п'єс та намагається їх виконати а-ля Курбас…

Хіба-ж дивно, що теорію чеської поезії склав російський радянський теоретик поезії Р. Я…

Хіба дивним буде після цього, що якого-завгодно чеського творця підприємець купує з гуздром за тисячу корон (тоб-то 50 карбованців)… Не хоче — так чеська література може обмежитися й газетами, що до них звик люд, та орендованими американцями кіно з виключно американськими фільмами…

Чи не досить вам буде і тих старовинних культурних цінностів, що ними так пишається кожний пражанин — ну, хоча-б, приміром, старовинним льохом, пивницею, де сам Карло пив пиво?…

Вам треба инших надбань? — маєте музей, що суворо оглядає майдан Карла… Там ви здибаєте засмучених студентів, що схилилися по куточках і вивчають каміння Чехії. Можете пройтися по инших залях з висохлими звірятами й птахами. Тут рідко ступає нога оглядачів. Певне оглядачів тут тому не буває, що знають це все з того часу, коли воно було ще на вітринах крамарів та цирульників міста… Проте, серед залі археології і етнографії можна зачаруватися дивацьким устаткуванням китайської аптеки, зробленої за останніми фотознімками аптек Хіни…

Але до чого тут, скажете, археологія? В тім-то й заковика музейної диковини, бо-ж музеї взагалі існують для дивовиж…