обжинки
| обжинки |
|
|
Обжи́нки, ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Чуб. III. 226. Ум. Обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив? Чуб. III. 229.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924