облямовувати
облямовувати
|
|
Облямо́вувати, вую, єш, сов. в. облямува́ти, му́ю, єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. XII. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924