Обрії/Стою на березі крутому

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обрії
Д. Фальківський
«Стою на березі крутому…»
Київ: «Маса», 1927

 Стою на березі крутому
Над буйним ряботинням хвиль:
— Благословенна днів моїх утома
Благословен мій тихий біль.

Нехай у серці холод, бурі,
Вогонь вагань і самоти:
— Благословенні дні мої похмурі —
В майбутнє радісні мости.

Хто пройде ними, я не знаю, —
Але міцніші, дужчі нас,
І смолоскипами одчаю
Не стріне їх далекий час.

О, ви, брати мої по крові,
Грядіть у радості пісень!
Нехай ваш прапор малиновий
Запалить щастям сірий день…

А я — впаду метеоритом.
Життя пройшло, як сонна мить…
Благословенні ті, хто вмів горіти,
Хто вмів згоріти і любить.