огер
огер
|
|
О́гер, ра, м. Жеребецъ. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924