огер

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
огер

О́гер, ра, м. Жеребецъ. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924