Ой на горі вогонь горить

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Ой на горі вогонь горить
Записано в:
Дата запису:
Записувач:
Записано від:
Жанр: козацька
Опубліковано в:
[[Зображення:|180px]]


Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.
Порубаний, постріляни́й,
Китайкою накривани́й.
Що в головах ворон кряче́,
А в ніженьках коник скаче́.
Не скач, коню, надо мною́,
Не бий землю під собою́.
Біжи, коню, дорогою́
Степовою, широкою́.
Щоби вороги не догнали́,
Сіделечка не здійняли́,
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під батьків двір,
Стукни, коню, об частокіл.
Як прибіжиш під ворота́,
Стукни, коню, коло плота́.
Вийде батько, розгнуздає́,
Ще й гривоньку розплітає́.
Вийде мати, та й дасть сіна́,
Та й спитає, де дів сина́.
Не плач, мати, не журися́,
Бо вже син твій оженився́,
Та взяв собі паняночку́ —
В чистім полі земляночку́.
Візьми, мати, жита жменю́,
Посій його на каменю́.
Коли теє жито зійде́,
Тоді син твій з війська прийде́.
Не́ма жита, не́ма сходу́,
Не́ма сина із походу́.
Не́ма жита, во́да змила́,
Не́ма сина, куля вбила́.
Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]