околіти
околіти
|
|
Околі́ти, лі́ю, єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Околі́ти, лі́ю, єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.