окульбачити

Матеріал з Вікіджерел
окульбачити

Окульба́чити, чу, чиш, гл. Осѣдлать.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924