омела
омела
|
|
Оме́ла, ли, оме́льга, ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. I. 141. 2) — дубо́ва. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924