оповивати
| оповивати |
|
|
Оповива́ти, ва́ю, єш, сов. в. опови́ти, вию, єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. I. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924