оседок

Матеріал з Вікіджерел
оседок

Осе́док, дку, м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина-гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924