оскард
оскард
|
|
Оска́рд, ду, м. и оска́рда, ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Оска́рд, ду, м. и оска́рда, ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.