пай

пай

Пай, па́ю, м. 1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч. 2) Счастье, удача. Куди не кидавсь, так ні: нема паю. Лебед. у. Ум. Пайо́к. Котл. Ен. V. 47.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924