пакнути
пакнути
|
|
Па́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ па́кати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. I. 79.
Па́кати, каю, єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924