панич
панич
|
|
Пани́ч, ча́, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) Кру́чені паничі́. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. Пани́чик, пани́ченько, паничо́к. Грин. III. 15.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924