пантелик
| пантелик |
|
|
Пантели́к, ку, м. Въ выраженіи: зби́ти з пантели́ку. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Котл. Ен. I. 7. Зовсім збила його з пантелику. Левиц. Пов. 63.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924