пантрувати

пантрувати

Пантрува́ти, ру́ю, єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря… дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182—183.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924