панцер
панцер
|
|
Па́нцер, ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. I. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Па́нцер, ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. I. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.