патик
патик
|
|
Пати́к, ка́, м. Палка, колъ. Грин. III. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. Ум. Патичо́к. Чуб. V. 1140.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924