пацьор
пацьор
|
|
Па́цьор, ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. па́цьори, и гораздо чаще въ ум. формѣ: пацьо́рки — бусы. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 77. Шух. I. 130, 215, 306. Гапулини пацьорки. АД. II. 312. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять. Гол.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924