пекучий
| пекучий |
|
|
Пеку́чий, а, е. Пекучий вітер. НВолын. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. I. 13.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| пекучий |
|
|
Пеку́чий, а, е. Пекучий вітер. НВолын. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. I. 13.