Перепілка
Діти беруться за руки і роблять коло. Посередині стоїть дівчинка — «перепілка». Всі співають:
- А в перепілки да головка болить.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» держиться за голову.
- А в перепілки да очиці болять.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» береться за очі.
- А в перепілки підошви болять.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
Перепілка» ударяє себе по підошвах.
- А в перепілки да животик болить.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» держиться за живіт.
- А в перепілки да ушиці болять.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» держиться за вухо.
- А в перепілки да умер мужичок.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» плаче.
- А в перепілки да ожив мужичок.
- Тут була, тут була перепілочка,
- Тут була, тут була краснопірочка.
«Перепілка» танцює.
- Ти, перепілко, не корись, не корись,
- Старшому, меншому поклонись, поклонись,
- Куди хоч, перескоч, тільки трави не толоч.
«Перепілка» кланяється комусь з кола, і той стає «перепілкою».
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |