Перша читанка (1921)/Рідний Край

by Склав А. Воронець

◀ Як треба жити

Перша читанка Склав А. Воронець Рідний Край

Малюнки: Юрій Магалевський

1921

V.

Рідний Край.

102. ХТО ЩИРО ПОВАЖА РОДИНУ.

 

Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому по всюди рай:
Чужина в'ялить, як билину.

 

103. СЕЛО.

 

Село! — і серце одпочине… Село на нашій Україні — Неначе писанка: село Зеленим гаєм поросло;

Цвітуть сади, біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво, а кругом Широколистії тополі;

А там і ліс, — і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром:
Сам Бог витає над селом…

104. МОЯ БАТЬКІВЩИНА.

 

Де степ широкий, наче море, Де дише пахощами гай, Де небо зоряне, прозоре — То мій святий, чудовий край.

Де житом ниви зеленіють, Де пісня жалібно луна, Де хати в вишниках біліють, — То мила рідна сторона.

105. РІДНИЙ КРАЙ.

 

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.

106. БИЛИНА.

 

Сказав раз кущ билині:
— „Билинонько, чого така ти стала,
Мов рибонька в'яла:
Пожовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?“
— „Ох, кущику!“ — билина каже: —
„Я на чужині“....

 

107. ТУГА ЗА РОДИНОЮ.

 

На чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Тут чужая сторононька Та люде чужії:

Не пристануть до серденька, Хоч і не лихії. Хай би які добрі були — Все не свої рідні: Я, чужая чужениця, Межи ними, бідний!

Ой, по саду-винограду
Сумний походжаю.
Із чужини до родини
Гадки посилаю.

108. РІДНА МОВА.

 

Мово рідна, слово рідне! — Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову мож забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила?!…

Ой, тому плекайте, діти, Рідненькую мову, І учіться говорити Своїм рідним словом! Мова рідна, слово рідне. — Хто вас забуває. Той у грудях не серденько, А лиш камінь має!

109. УКРАЇНА.

 

Наша славна Україна
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

 

110. ПРИКАЗКИ.

 

1. Де рідний край, там і під ялиною рай.
2. Свій хліб кращий за чужого книша.
3. Зі своєї печі й дим не чадить.
4. В чужій хаті й тріска б'є.
5. Чужа хата гірша ката.

111. УКРАЇНСЬКИЙ ГИМН.

 

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги, як роса на сонці,
Запануєм, браття, й ми у своїй сторонці!

 

Душу, тіло ми положим
За нашу свободу
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду!

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні. Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року. Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років. Автор помер у 1935 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.