Перейти до вмісту

Перший рейд/„Думка“ сама собі плеще в долоні

Матеріал з Вікіджерел
Перший рейд
Дмитро Грудина
„Думка“ сама собі плеще в долоні
Київ: Укртеакіновидав, 1930
„ДУМКА“ САМА СОБІ… ПЛЕЩЕ В ДОЛОНІ.

Коли остаточно з'ясувалося, що через різні політичні ускладнення так на „островах“, як і на континенті, „Думка“ до Англії не поїде, нам повідомили, що фірма, з якою було підписано угоду на концерти для грамофонних платівок, надішле з Лондону своїх майстрів, апаратуру, все приладдя і що 25/II відбудеться перший „наспів“.

І дійсно цей день, день 25/II 1929 року настав.

Цього дня „Думка“, певно, ніколи не забуде.

В цей день в Парижі, в театрі „Des Champs Élysées“ о 3 годині опівдні Державна Українська Мандрівна Капеля „Думка“ — Перша Українська Радянська Капеля, наспівувала українські пісні на грамофонні платівки американської грамофонної фірми „Колюмбія“.

В цей день уперше за своє десятилітнє існування „Думка“ почула… сама себе.

І, здається, вперше за все існування української пісні, ця пісня пролунає широко по всьому світу аж до найвіддаленіших кутків земної кулі. (12.000 філій має „Колюмбія“).

І… мільйоновим тиражем вийшли:

Лисенківські — „Веснянки“ та „Туман хвилями лягає“.

Леонтовича — „Ой, там за горою“, „Щедрик“, „Дударик“, „Над річкою бережком“ та „Коза“.

Вериківського — „У вишневім садочку“.

Козицького — „Поза яром, поза лугом“, „Ой, дуб дуба“, і „Дивний фльот“.

Демуцького — „Чорноморець“ та „Гей колись була розкіш воля“…

Глієра — „Було літо“.

Одна народня пісня записана Думкою: „Та не жалько мені“…

У виключному ж виконанні „Думки“ увічнено й прекрасну „Ніч“ — Гуно, й „Цигани“ — Шумана, й інші пісні.

Цей досить ориґінальний „концерт“ „Думки“ тривав два дні. І найголовніше з цього дводенного, по 5 годин кожного дня, концерту було те, що крім двох десятків українських пісень „Думка“ наспівала… „Заповіт“.

Всі пісні вийшли дуже добре.

„Думка“ мала змогу тут же слухати себе, критикувати і… виправляти „на ходу“…

Те, що було наспівано начисто, було зустрінуто механіком-інженером, який провадив усю цю досить складну техніку передачі найніжнішого піяніссімо і буйного форте „на віск“, так і всіма представниками фірми, а, головне й самим „шефом“ — Городовенком, із великим задоволенням.

В ці дні, на своїх власних концертах „Думка“ мала спроможність слухати себе і… сама собі плескати в долоні від… задоволення з хорошого співу.

Справді, бо кожний міг почути:

— Як хороше звучить „Думка“ і на грамофоні!