пестити

пестити

Пести́ти, щу́, стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя нене, як малу дитину. К. Досв. 44.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924