писарчук
| писарчук |
|
|
Писарчу́к, ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляристъ.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| писарчук |
|
|
Писарчу́к, ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляристъ.