плазувати

плазувати

Плазува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. Н. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (См.). Ив. 18.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924