плова

плова

Пло́ва, ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. I. 185. Ударить плова з громами. Шух. I. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. I. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924