повандрувати
повандрувати
|
|
Повандрува́ти, ру́ю, єш, гл. = Помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Помандрува́ти, ру́ю, єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Мет. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую. Чуб. V. 26.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924