Повна збірка веселих віршів/Ахмет III. і Запорожцї
| ◀ Турок і мужик | Повна збірка веселих віршів Приказки на мужиків і козаків Ахмет III. і Запорожцї |
На-що Бог сотворив ▶ |
|
В лїто тисяча шість соте,
В лїто теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запороже:
„Я султан, син Магомета,
Внук бога одного,
Брат місяця-перекроя
І сонця самого,
Лицар сильний і могучий,
Краль над королями,
Воєвода всего сьвіта
І цар над царями,
Цар столицї Цареграду
І цар Македону,
Греків, Сербів, Молдаванів
І цар Вавилону,
Цар Подолї і Галича
І славного Криму,
Цар Єгипту і Ораби
І цар Русалиму,
Сторож гробу в Русалимі
І вашого Бога…
Христіян усїх на сьвітї
Смуток і підмога —
Кажу вам усїм козакам
Менї передатись,
А як нї, — добра від мене
Вам не сподїватись!”
Того-ж року Запорожцї
Грамоту читали
І до вражого Ахмета
От-що написали:
„Ти, султане, чортів сину,
Люципера брате,
Внуку гаспида самого
І чорте рогатий!
Такий рицарю, що дїдько
Тебе обкаляє,
А все війско твоє тілько
Теє пожирає;
Стравнику ти цареградський,
Півнику макдонський,
Свине грецька, молдаванська,
Ковалю вавлонський!
Кате Сербів і Подолї,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!
Ти — погана свинячая
Морда, не підмога,
І дурень ти, а не сторож
У нашого Бога.
Не годен ти нас, хрещених,
I десь цїлувати,
А не то, щоб Запорожа
Під собою мати!
Ми землею і водою
Будем воюватись,
І тебе нам, бісів сину,
Нїчого боятись.
Так тобі ми відвічаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших калєндарів
В Сїчі не тримаєм.
Місяць наш — тепер на небі,
День — той самий, що у вас.
За сим словом, вражі Турки,
Поцїлуйте десь там нас!”
——————
„Стравник” — значить: той, що подає страви при столї (стольник); „пивник” — значить: той, що подає пити (чашник).