Повна збірка веселих віршів/Господь дав

by Степан Руданський

◀ Турецька кара

Повна збірка веселих віршів Степан Руданський Приказки на мужиків і козаків Господь дав

Заяць ▶

• Цей текст написаний желехівкою. • Інші версії цієї роботи див. Господь дав

Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915

Господь дав.

Пішов козак молодий
В далеку дорогу,
Кинув жінку молоду
Та хату убогу.

 Повертає за сїм лїт,
 Хату оглядає,
 Дивуєть-ся сам собі,
 Хати не пізнає:

Його хата — як вінок,
Новенька, біленька…
„А звідки то, — запитав, —
Голубко сивенька?”

 — „Та то, — каже, — Господь дав
 За твою дорогу!”

 Козак шапку підійняв:
 „Слава, — каже, — Богу!”

Входить в хату; скрізь лавки
І столи хороші,
А на столах і лавках
Валяють ся гроші.

 Козак глянув навкруги,
 Жінку обіймає,
 Поцїлував кілька раз,
 „Звідки то?” питає.

— „І то, — каже, — Господь дав
За твою дорогу!”
Козак хрест сьвятий поклав:
„Слава, — каже, — Богу!”

 Коли гляне у куток, —
 Аж дїтий копиця.
 „А то звідки?” — „Господь дав!”
 Каже молодиця.

А той носом покрутив:
„Добрий, — каже, — тато!
Але, — каже, — на сей раз
Порав ся багато!”

 

——o——