Перейти до вмісту

Повна збірка веселих віршів/Кобилячі яйця

Матеріал з Вікіджерел
Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Жидів
Кобилячі яйця
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Кобилячі яйця
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Кобилячі яйця.
(Що то мати, що то дїти).

Ходить Жидок по ярмарку
Помежи возами,
Надибає чоловіка —
Стоїть з гарбузами…
 Жидок з роду ще не бачив:
 „А що то?” питає.
 — А що-ж? Яйця кобилячі!
 Той відповідає…
„Як то? гирсти? з того яйцю
Малий коник буде?…”
— А ти-ж думав, що лошата
Звідки беруть люди?
 Знесе яйце худобина,
 Хрестянин збирає,
 Та як квочка на ті яйця
 Сїдалом сїдає.
„А ну, ну, Іванцю серце!
А що тобі дати,
Щоб ти менї з того яйцю
Зробив лошеняти?”

 — Та за теє, що висиджу,
 Буду їсти й пити…
 А за яйця уже, Жидку,
 Треба заплатити!
„А по чому-ж в тебе яйця?”
— Не знаєш по чому?
По карбованцеви кожде,
Ще й по золотому!…
 Заплатив Жидок за яйця,
 Везе до коршомки,
 Поскладав їх коло груби,
 Постелив соломки.
Садовить на них Івана,
Дає їсти й пити,
А сам хирний переходить
В другу коршму жити.
 Сидить мужик у коршомцї,
 Грошенята має,
 Спить кохано на соломі,
 Їсть та попиває.
Пересидїв цїлу зиму,
Далї що робити?…
Утїкти б то… та як зловлять,
Будуть шельми бити…
 Думав, думав, тай роздумав:
 Розпалив соломку,
 Тай підпалив серед ночи
 Жидови коршомку…

І коршомка розпалилась —
Де вже погасити?
А Іван тут коло коршми
Давай голосити:
 — Яйця-ж мої, любі, милі!
 А я-ж ваша мати!…
 А я-ж думав, що потїху
 Буду із вас мати!…
А я-ж думав, що підмога
Менї із вас буде!
А я-ж думав, мої дїти,
Що з вас будуть люди!…
 І промовив з подивлїням
 Жидок бородатий:
 „Що-то дїти, що-то дїти!
 А що-то їх мати!…”

 
——o——

——————

Карбованець” значить: срібний рубель; „золотий” = срібна монета 15-копійкова.