Перейти до вмісту

Повна збірка веселих віршів/Не вчорашнїй

Матеріал з Вікіджерел
Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Не вчорашнїй
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Не вчорашній
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Не вчорашнїй.

Везе в місто мужик сїно,
Якось проти сьвята,
Тай годує в капелюсї
Малі пташенята…
 Але їде пан богатий,
 До костьолу, знати:

 Та вже в них натура мабуть,
 Щоб покепкувати…

Їде звольна, тай питає:
Цо вєзєш, Іване?
Мужик пану поклонив ся:
— А що-ж? Дрова, пане!…
 Лжеж, ґалґанє! вєзєш сяно!
 — То-ж пан самі знають,
 Що се сїно, а не дрова,
 На що-ж пан питають?

Закусив пан товсті губи:
З якей всі? питає…
Мужик підняв шпаченята,
Тай відповідає:
 — Всї не всї, вельможний пане,
 Старі повтїкали…
 Молоді лиш половив я,
 Бо ще не лїтали!…

Кто найстарши у вас ве всі?
— Баба Терпелиха:
Пережила стара баба
Всїх дїдів до лиха!…
 Ґалґан єстєсь! Кто вас біє?
 — А хто-ж? Бугай, пане!
 То так і бє на пропале,
 Кого лиш достане!…


Хтїв пан чогось допитати,
Тай не допитав ся…
Цо з ґалґанем! Рушай прендзей!
І в-перед погнав ся…
 Привіз в місто мужик сїно,
 Продав його зраня,
 Купив собі добру миску
 Драглїв на снїданя.

І сидить собі на возї,
Драглї уплїтає…
Аж той самий пан надходить,
Та його й питає:
 Ци нє слихаць до спжеданя
 Овса ту, Іване?
 Мужик встав, кругом обнюхав…
 — Нї, не чути, пане!

І сїв знову на драбинї,
Драглї уплїтає…
Чи ти, хлопє, нє вчорайши?
Пан його питає.
 — Де вам, пане, я вчорашнїй!
 Гляньте на всї боки:
 То менї вже отсе буде
 Трицять і два роки!

——o——