Повна збірка веселих віршів/Турки і козак
| ◀ Смерть козака | Повна збірка веселих віршів Приказки на мужиків і козаків Турки і козак |
Турок і мужик ▶ |
|
Перебрав ся наш козак
Якось за границю,
Тай на лихо завернув
В турецьку каплицю.
Протиснув ся наперед,
Роздивив ся всюди;
Хоче вийти — та біда:
Стиснули ся люди.
А перед-тим неборак
Із'їв якось сала,
І тут його в животї
Слабість розібрала.
Терпів бідний, доки міг,
Аж піт з нього лив ся,
Ну, а далї — мов живіт
Йому розчинив ся.
Замовчали всї попи,
Турки закричали
І над бідним козаком
Палаші підняли.
Але козак — не промах,
Вдарив ся у груди:
„Ваш великий, — каже, — Бог!
Послухайте, люди!
Як турецький сильний Бог —
Так правду говору,
Що вже рік тому, як я
Не йшов до надвору,
І де вже я не ходив,
Де вже не молив ся,
Але видно: жаден Бог
Не змилосердив ся.
Ото тільки один ваш
Перед цїлим людом
Живо й раптом показав
Сьвяте своє чудо!”
Заплескали всї попи,
Турки закричали,
І мерщій тогдї штани
З козака ізняли
І повісили як-раз
Посеред каплицї,
А козака провели
З грішми до границї.
——————
„Не промах” — ужито тут в значіню: „Не дурень, не промахнеть ся”.