Перейти до вмісту

Повна збірка веселих віршів/Циган пасїчник

Матеріал з Вікіджерел
Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Циганів
Циган пасїчник
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Циган-пасічник
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Циган пасїчник.

Раз богаті хазяї
Цигана приймали
І тут йому на біду
Щільник меду дали.
 Розсмакував бісів син,
 Та все було ходить,
 Стане було під вікном
 Та „меду” й заводить.
Що не знали хазяї
Нїяк відігнати,
Ото його до джмелїв
Здумали післати.

 Питаєть ся сам хазяй:
 „Хочеш меду, враже?”
 — Чом не хочу, тату мій,
 Хочу, — Циган каже.
„То візьми-ж собі дупло
З медом і пчолами”.
Циган його ухватив
Руками й ногами.
 — А де-ж, тату, то дупло?…
 „От там серед лїса.
 Гляди-ж, мухи не дрочи,
 Та не згадуй біса!”
Побіг Циган, такий рад,
Що мед буде їсти.
Серед лїса стоїть дуб —
Давай по нїм лїзти.
 Прилїзає до дупла,
 Мостить ся небора,
 А в дуплї джмелї, джмелї
 Гудуть, аж говорять.
Тілько руку до дупла —
Воші й забренїли
І як чорнеє рядно
Цигана обсїли.
 І шпигнув його один —
 „Господь, — каже, — з вами!”
 Шпигнув другий — „та піди-ж
 До Божої мами!”

Далї кілька вже у-раз
Цигана кусає —
„Та ідїть бо до сьвятих!”
Циган промовляє.
 Далї видить неборак,
 Що вже пухне й губа —
 „Тепер, — каже, — к чорту йдіть!”
 Та шелеп із дуба!

 
——o——