Повна збірка веселих віршів/Школяр

Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Школяр

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Школяр

Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915

Школяр.

Їде з ярмарку мужик,
Школяра здибає.
Підпив собі неборак,
Ото і питає:

„Що ти, хлопче, за один?”
— Я школяр, — той каже.
„А коли ти, каже, шкляр,
То сїдай же, враже!”
Школяр собі не страшко,
Бере тай сїдає,
А мужик сидить, мовчить,
Воли поганяє.
Далї в озеро звернув
В саму середину,
Запинив ся, воли пють;
Питає хлопчину:
„Що ти, каже, за один?”
— Я школяр, пан-отче!
„То ти школяр, а не шкляр?”
Та як настукоче!…
„Геть із воза куди, хоч,
Бісовий школяру!…”
Школяр поли підійняв:
— А що-ж, господару!…
Як пускати ся на дно,
Не псувати-ж льоду;
Пустїть уже хоч з ярма
Скочити у воду! —
„Не питай ся!… Куди хоч!…”
Мужик промовляє…
Школяр тогдї на вії —
Притику виймає.

Перегнув ся ярмо,
Полових по шкурі…
Їде школяр на сухе,
Мужик у баюрі.

——o——

——————

„Віє” — значить тут: дишель у воловім возї. „Притика” — значить: затичка або кілок, яким прикріплюєть ся ярмо до дишля.