Перейти до вмісту

Повна збірка веселих віршів/Шляхтич

Матеріал з Вікіджерел
Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Ляхів і панів
Шляхтич
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Шляхтич
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Шляхтич.

Мша кінчилась у костьолї,
Люд порозсипав ся,
У костьолї тілько шляхтич
Убогий зостав ся.
 Та ще день за образами
 Захристиян лазить,
 То сьвятих там заслоняє,
 То в них сьвітло гасить.

Обдивив ся кругом шляхтич —
Не видно нїкого,
Та живенько де Антонїй,
Припав до сьвятого:
 Блаґам цє чловєчку сьвєнти!
 Блаґам цє, Антонї!
 Подай, серце мнє пєнєндзи
 Нєх я купєн конї!
А тут йому з-за сьвятого
Грубий голос чути:
„Нє дам, нє дам для ґалґана,
Нє дам і на бути!”
У мінутї бідний шляхтич
На ноги схопив ся,
Подивив ся на сьвятого,
Близше приступив ся.
 Далесь, нє, Антонї сьвєнти,
 Каже до сьвєнтеґо:
 Тилько нє кпій — єстем шляхцїц,
 Нє позвалям теґо!

 
——o——