поводарь

поводарь

Повода́рь, ря́, м. Вожакъ, проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924