подріб
| подріб |
|
|
По́дріб, робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вх. Пч. I. 15. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу. Лубен. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924